UA/14808/01/02

2020 - 11 - 30

Чинний

Безстроково

ТОВ "УОРЛД МЕДИЦИН"

1720

09.10.2024

000000791

UA-000000000-000000791

Лікарський засіб показаний для лікування нижчезазначених інфекцій у дорослих та дітей, включаючи доношених новонароджених (від народження): • бактеріальний менінгіт; • позалікарняна пневмонія; • госпітальна пневмонія; • гострий середній отит; • внутрішньочеревні інфекції; • ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит); • інфекції кісток і суглобів; • ускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин; • гонорея; • сифіліс; • бактеріальний ендокардит. Лікарський засіб можливо застосовувати для: • лікування гострого ускладнення хронічної обструктивної хвороби легень у дорослих; • лікування дисемінованого бореліозу Лайма (раннього (ІІ стадія) і пізнього (ІІІ стадія)) у дорослих і дітей, включаючи новонароджених віком від 15 днів; • передопераційної профілактики інфекцій у місці хірургічного втручання; • ведення пацієнтів із нейтропенією, у яких розвинулася гарячка з підозрою на бактеріальну інфекцію; • лікування пацієнтів з бактеріємією, яка виникла у зв’язку з будь-якою із вищезазначених інфекцій або якщо є підозра на будь-яку із вищезазначених інфекцій. Лікарський засіб слід застосовувати разом з іншими антибактеріальними препаратами у випадку, якщо можливий діапазон бактеріальних збудників не підпадає під спектр його дії (див. розділ «Особливості застосування»). Слід брати до уваги офіційні рекомендації щодо відповідного застосування антибактеріальних засобів.

Підвищена чутливість до цефтриаксону або до будь-якого іншого цефалоспорину. Наявність в анамнезі тяжких реакцій підвищеної чутливості (наприклад, анафілактичних реакцій) до будь-якого іншого типу бета-лактамних антибактеріальних засобів (пеніцилінів, монобактамів та карбапенемів). Застосування цефтриаксону протипоказано: • недоношеним новонародженим віком  41 тиждень із урахуванням строку внутрішньоутробного розвитку (гестаційний вік + вік після народження)*; • доношеним новонародженим (віком  28 днів): o із гіпербілірубінемією, жовтяницею, гіпоальбумінемією або ацидозом, оскільки при таких станах зв’язування білірубіну, імовірно, порушене*; o які потребують (або очікується, що потребуватимуть) внутрішньовенного введення препаратів кальцію або інфузій кальційвмісних розчинів, оскільки існує ризик утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону (див. розділи «Особливості застосування» та «Побічні реакції» та «Несумісність»). *У дослідженнях іn vitro було показано, що цефтриаксон може витісняти білірубін зі зв’язку з альбуміном плазми крові, що призводить до можливого ризику розвитку білірубінової енцефалопатії у таких пацієнтів. Перед внутрішньом’язовим введенням цефтриаксону слід обов’язково виключити наявність протипоказань до застосування лідокаїну, якщо його застосовують як розчинник (див. розділ «Особливості застосування»). Див. інструкцію для медичного застосування лідокаїну, особливо протипоказання. Розчини цефтриаксону, що містять лідокаїн, ніколи не слід вводити внутрішньовенно.

ФармаВіжн Сан. ве Тідж. А.Ш.

-