UA/18011/01/02

2026 - 01 - 28

Чинний

Безстроково

Сенс Лабораторіс Пвт. Лтд.

Наказ МОЗ України №101

28.01.2026

000043309

UA-000000000-000043309

Препарат слід застосовувати для лікування нижчезазначених інфекцій у дорослих і дітей, у тому числі доношених новонароджених (від народження): - бактеріальний менінгіт; - позалікарняна пневмонія; - госпітальна пневмонія; - гострий середній отит; - внутрішньочеревні інфекції; - ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит); - інфекції кісток і суглобів; - ускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин; - гонорея; - сифіліс; - бактеріальний ендокардит. Препарат можна застосовувати для: - лікування гострого ускладнення хронічної обструктивної хвороби легень у дорослих; - для лікування дисемінованого бореліозу Лайма (раннього (ІІ стадія) і пізнього (ІІІ стадія)) у дорослих і дітей, включаючи новонароджених віком від 15 днів; - передопераційна профілактика інфекцій у місці хірургічного втручання; - для ведення пацієнтів з нейтропенією, у яких розвинулася пропасниця з підозрою на бактеріальну інфекцію; - для лікування пацієнтів з бактеріємією, яка виникла у зв’язку з будь-якою з вищезазначених інфекцій або якщо є підозра на будь-яку із вищезазначених інфекцій. Препарат слід призначати разом з іншими антибактеріальними препаратами, якщо можливий діапазон бактеріальних збудників не підпадає під його спектр дії (див. розділ «Особливості застосування»). Слід брати до уваги офіційні рекомендації щодо відповідного застосування антибактеріальних засобів.

Підвищена чутливість до цефтриаксону або до будь-якого іншого цефалоспорину. Наявність в анамнезі тяжких реакцій гіперчутливості (наприклад анафілактичних реакцій) до будь-якого іншого типу бета-лактамних антибактеріальних засобів (пеніцилінів, монобактамів та карбапенемів). Цефтриаксон протипоказаний: недоношеним новонародженим віком ≤ 41 тиждень з урахуванням терміну внутрішньоутробного розвитку (гестаційний вік + вік після народження)*; доношеним новонародженим (віком ≤ 28 днів): - із гіпербілірубінемією, жовтяницею, гіпоальбумінемією або ацидозом, оскільки при таких станах зв’язування білірубіну, імовірно, порушене*; - які потребують (або очікується, що потребуватимуть) внутрішньовенного введення препаратів кальцію або інфузій кальцієвмісних розчинів, оскільки існує ризик утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону (див. розділи «Особливості застосування» та «Побічні реакції»). * У дослідженнях іn vitro було показано, що цефтриаксон може витісняти білірубін зі зв’язку з альбуміном сироватки крові, що призводить до ризику розвитку білірубінової енцефалопатії у таких пацієнтів. Перед внутрішньом’язовим введенням цефтриаксону слід обов’язково виключити наявність протипоказань до застосування лідокаїну, якщо його застосовують як розчинник (див. розділ «Особливості застосування» та інструкцію для медичного застосування лідокаїну, особливо розділ «Протипоказання»). Розчини цефтриаксону, що містять лідокаїн, ніколи не слід вводити внутрішньовенно.

Сенс Лабораторіс Пвт. Лтд.

-