UA/21170/01/01

2026 - 02 - 19

Чинний

2031 - 02 - 19

АТ "Лубнифарм"

Наказ МОЗ України № 217

19.02.2026

000043957

UA-000000000-000043957

Нозокоміальна пневмонія. Негоспітальна пневмонія. Лінезолід показаний дорослим для лікування негоспітальної пневмонії та нозокоміальної пневмонії, якщо відомо або є підозра, що вони спричинені чутливими грампозитивними бактеріями. При визначенні доцільності лікування лінезолідом слід брати до уваги результати мікробіологічних досліджень або інформацію про поширеність резистентності до антибактеріальних препаратів серед грампозитивних бактерій (див. розділ «Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка»). Лінезолід не активний проти інфекцій, спричинених грамнегативними збудниками. Тому, якщо така інфекція підтверджена або підозрюється, слід одночасно розпочинати специфічну терапію проти грамнегативних мікроорганізмів. Ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин (див. розділ «Особливості застосування»). Лінезолід показаний дорослим для лікування ускладнених інфекцій шкіри та м’яких тканин тільки тоді, коли мікробіологічні дослідження підтвердили, що інфекція спричинена чутливими грампозитивними бактеріями. Лінезолід не активний проти інфекцій, спричинених грамнегативними збудниками. Лікарський засіб слід застосовувати пацієнтам з ускладненими інфекціями шкіри та м’яких тканин із підтвердженою або підозрюваною супутньою інфекцією грамнегативними мікроорганізмами, тільки якщо немає альтернативних варіантів лікування (див. розділ «Особливості застосування»). В такому разі потрібно одночасно розпочати лікування грамнегативної інфекції. Застосування лінезоліду слід розпочинати лише в умовах стаціонару та після консультації з відповідним спеціалістом, таким як мікробіолог або інфекціоніст. Варто брати до уваги офіційні рекомендації щодо належного застосування антибактеріальних засобів.

Гіперчутливість до лінезоліду або до будь-якого іншого компонента лікарського засобу. Лінезолід не слід застосовувати пацієнтам, які приймають будь-які медичні препарати, що пригнічують моноаміноксидазу А та В (наприклад фенелзин, ізокарбоксазид, селегілін, моклобемід), або протягом двох тижнів після прийому таких препаратів. За винятком випадків, коли є можливість ретельного спостереження та моніторингу артеріального тиску, Лінезолід не слід призначати пацієнтам у таких випадках: - неконтрольована артеріальна гіпертензія, феохромоцитома, карциноїд, тиреотоксикоз, біполярна депресія, шизоафективний розлад, гострі епізоди запаморочення; - одночасний прийом інгібіторів зворотного захоплення серотоніну, трициклічних антидепресантів, агоністів 5-НТ1-рецепторів серотоніну (триптани), прямих та непрямих симпатоміметиків (включаючи адренергічні бронходилататори, псевдоефедрин, фенілпропаноламін), вазопресорів (епінефрин, норепінефрин), допамінергічних сполук (допамін, добутамін), петидину або буспірону. Слід припинити грудне годування на період застосування препарату (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

АТ "Лубнифарм"

-